Мені п`ятнадцять пацан, було, коли я вже вдома писав
Слова на біт нанизав, відчув чувак, невже це ти сам?
І з того часу мій саунд розпочинає крест нести.
Були пусті кармани, пусті зали, але не тексти.
І я став тим, ким я став, хватав в обоймі на бойні.
Я не в головній ролі в виставі, просто лишився собою.
І тому така моя доля, але я не долі не доять.
Мене не ділять на долі, не до, не після, не долять.
В тому що Лоїк, ніхто я, для твердолобих не в етом.
Ми висемо на білбордах, як на мотузках поети.
І ця вся гра затягнулась, у мене на шиї.
Але я знов воскресаю і виступаю наживо.
Роки летіли, як ми на машині, забивши на знаки.
І я заїхав далеко, куди, вам краще не знати.
Ваші зірки, не зірки для мене, не авторитети.
Їхні обличчя не відповідають автопортретам.
Я бачив Ваш шоубізнес, я бачив псевдовірші.и
Я бачив гроші, афіші, але бачив душі.
І хай ми ломані десь, а все ж не зносили з ніг.
І так упав я з небес, але чистий як сніг.
Ці вірші як віра є, залиши мені моє.
До небес лечу, впаду, впаду рими залишу, а сам піду, піду.
Ці вірші як віра є, залиши мені моє.
До небес лечу, впаду, впаду, рими залишу, а сам піду, піду.
Сам піду, тіки сам піду, тіки сам піду,
Тіки сам піду, тіки сам піду.
І хтось рахує, що вірно вчинив, а хтось свої бакси,
І хтось пісні вириває з душі, а хтось Басков.
І так в Полтаві я знову, і хай піднімуть там на сміх
Мене, але я рубашу немов би знову п`ятнадцять.
І знову в студії, хвилююсь що не встигну по часу,
Грошей лише на годину, і я збиваюсь так часто,
А потім слухай, зітри все це до останньої фрази,
І дай іще три хвилини, і я читаю за раз все.
Мої пісні не веселі, ти прав, і саме воно.
І хоч пис ались в оселі, але вони за вікном.
І поки там нема сонця, вони самі не засяють.
А тому буду жарить словом, і тільки на салі.
І як ти бачиш, знову не вспіваю, тільки куплети
Не кілометри, лише кнопка плей від мене до тебе.
Я сподіваюсь розбере до крихт мій зір всі моменти,
Я починаю там, де зупинивсь Василь Симоненко.
Тому мені, повір, класти, на те, що я не цікавий.
Мені знову п`ятнадцять, білий лист, чорна кава.
І хай я зараз в Полтаві, і хай не в тренди як дехто.
Але я знов на завданні, і я беру тебе в спектр. Ає, ає.
Ці вірші як віра є, залиши мені моє.
До небес лечу, впаду, впаду рими залишу, а сам піду, піду.
Ці вірші як віра є, залиши мені моє.
До небес лечу, впаду, впаду, рими залишу, а сам піду, піду.
Сам піду, тіки сам піду, тіки сам піду,
Тіки сам піду, тіки сам піду.
Де буде фінал - лиш вирішувати Вам, лиш... (x14)
Ці вірші як віра є, залиши мені моє.
До небес лечу, впаду, впаду рими залишу, а сам піду, піду.
Ці вірші як віра є, залиши мені моє.
До небес лечу, впаду, впаду, рими залишу, а сам піду, піду.
Сам піду, тіки сам піду, тіки сам піду,
Тіки сам піду, тіки сам піду.