Набридло ходити по колу, поки олова кулі цілили в мене, я вириваю гранати чіку.
І з Вами злітаю, втрачаю дедалі деталі, себе і Вас вище неба по Вакарчуку.
Мій флоу нереальний, тому доходжу до фіналу і забираю кубок чемпіонів
Технічний як Барса. Мій флоу немов Раймі, називай мене Баста. Раймс?
Ти зрозумів який Баста. Немов Кендрік Ламар, тільки білий.
На мені найки аір макс для мік сили. Моє слово є суть, а не популізм
Пасивів, які показують вили, красиво ними прикриваючи вілли.
Видавлюю часто останні соки з держави моєї, тому немов скажений Макс
Скаженію в безлюдній пустелі, один. Але мій флоу більше схожий на групу захвату.
Де мене сотні, одже руки до стелі. Йоу.
Називай мене як хочеш, але перечетати мене зможеш, якщо я замовчу.
Якби в майк ти не дув. Переходь перечитувати мене, коли я буду спати, але знаю
Ві сні щось ляпну, писати продув. Я римую як хочу, хочу круто, хочу глаголом,
Тому що я кращий, змирися пацан. Ти скажеш "О Боже",
І я скажу "Чого? Не перебільшуй, максимум царь."
Коли ти читаєш свій реп, найкращий момент, момент вступу, а точніше, коли ти, бро, мовчиш.
І то, я б зробив біт голосніше, щоб не було чути, як ти сопиш. А в мене в голові чіп.
І де я лев (?сія?), я панда, я божевільний мужик, строю Вас всіх як божевільнй таджик.
Головне мене радує, в моїй державі того що не треба Симоненка забули,
А того що треба, почали вчить. Мій світ не одна купа літер, твій світ у вікна на купуй літр.
Якщо це не так даю краба і зову тебе за собою на мій літак, називай мене помолодівший Тартак.
І мені вистачить сил зробити своє, у мене достатньо залишося пороху, куль.
Але зараз не те головне. А те головне чи вистачить пороху Пороху? І чи він в нього був!
"Знов за своє? Піаришся на політ. темах, а руки твої білі тримали АКа?".
Позатикали роти! Я читав соціалку, гасивши роки, коли ви ходили на концерти АКа.
Мій реп, моє слово і рими, для мене важливіше всього на планеті і з тим,
Виливаючи себе на листи, я не змінював моїх слів і з собі не продав ні рим,
А розірвавши контракт - поїхав з Москви. Але не співав жалв аками про це,
А мовчки стояв на своєму, як і досі стою я. І триста людей на концерті точно чекає мене,
Не багато? Так, але це мої люди. І поважаю кожного з них, завдяки їм я зміг не звалитися
З ніг, у прірву безодні. І танув мій сніг, і по весні моя купа слів злетить з моїх губ,
І вийде на зовні. Я кожне слово своє, пропускаю скрізь себе, на сцені стою, як на скелі,
Мій келих з водою, без градуса келих. Ми не почули, повтори ще раз, ми стелимо свої
(?Містері вус?) ми в стерео. В плеері качнемо Ваш вулик, де б не були стаж наш на рік іде два,
Тому руки до стелі нагодую клуби, для когось український Емінем, для когось нікчемна папуга.
Але я не перше, і не друге. А тей хто перечитає, з`їсть Вас на перше і друге.
Тому що я перший, не другий. Іду не стежкою Гуфа, ??? Ваші флешки, контакти, фейсбуки,
І для цього мені вистачить честі, і духа, хоча по-чесному дупа, частенько батя служить органам
Їхнього Вінчестера слугу, тому у багатьох ???, мої тексти-базука, по суті я все це до купи
Скрутив пропустивши через серце до звука, до слова я божевільний, (?Моговіх то в біт?)
Завжди стукає, не можна читати, тому ловіть реп українською в уха, квоє.